Коефіцієнт трансформації струму є одним із найважливіших рішень у виборі трансформатора струму. Він виражається як первинний номінальний струм, поділений на вторинний номінальний струм, наприклад 100/5 A, 200/5 A або 400/1 A. Відношення визначає, як первинний струм зменшується до рівня, який можуть безпечно використовувати лічильники, реле та контролери. Вибір правильного співвідношення забезпечує точні вимірювання, надійний захист і ефективне використання підключених приладів.
Першим кроком є розрахунок максимального тривалого первинного струму. Це повинно включати нормальне навантаження та будь-яке очікуване майбутнє розширення. Для фідера, який зазвичай передає 80 А, трансформатор струму 100/5 А зазвичай є кращим вибором, ніж трансформатор струму 500/5 А. Співвідношення 100/5 А забезпечує кращу роздільну здатність при нормальному навантаженні, але допускає деяке перевантаження. Якщо ТТ занадто великий, вторинний струм при низькому навантаженні може бути дуже малим, що ускладнює точні вимірювання. Якщо КТ занадто малий, він може перегріватися або насичуватися під час звичайних перевантажень.
Для вимірювальних програм нормальний робочий струм, як правило, повинен становити від 60% до 80% первинного номінального значення трансформатора струму. Цей діапазон забезпечує хороший баланс між точністю та запасом. Наприклад, якщо максимальне навантаження становить 400 А, часто підходить трансформатор струму 500/5 А. Якщо навантаження становить лише 250 А, трансформатор струму 300/5 А може забезпечити кращу точність. Мета полягає в тому, щоб уникати як-перебільшення, так і-заниження розміру.
Для захисних застосувань співвідношення має бути вибрано інакше. ТТ повинен мати можливість відтворювати струм замикання достатньо точно для роботи захисного реле. Він також повинен витримувати термічний і динамічний вплив коротких замикань. Коефіцієнт обмеження точності, наприклад 10, 15 або 20, вказує, у скільки разів номінальний первинний струм може перенести трансформатор струму, зберігаючи задану точність. Захисний трансформатор струму з дуже високим коефіцієнтом може не забезпечити достатній вторинний струм під час замикань низького-рівня, тоді як дуже низький коефіцієнт може насититися під час замикань високого рівня.
Вторинний струм повинен відповідати підключеному обладнанню. Більшість систем використовують 5 А, але 1 А є поширеним у деяких регіонах і на великих підстанціях, оскільки він зменшує навантаження та втрати кабелю. Коефіцієнт КТ має бути правильно запрограмований у лічильнику чи реле. Якщо коефіцієнт введено неправильно, усі показники будуть масштабовані неправильно, що призведе до помилок у виставленні рахунків, помилкових тривог або збоїв захисту.
Фізичні фактори та фактори навколишнього середовища також впливають на вибір співвідношення. Високий коефіцієнт часто вимагає більшого КТ, який може не відповідати доступному простору. КТ-типу шинних шин є звичайними для великих струмів, тоді як КТ з роздільним-сердечником корисні для модернізації. Вимоги до температури, висоти та ізоляції можуть ще більше обмежити доступні варіанти.
Підводячи підсумок, виберіть коефіцієнт трансформації струму шляхом розрахунку максимального тривалого струму, застосування правила 60–80% для вимірювання, перевірки вимог захисту, відповідності вторинного виходу та перевірки фізичної придатності. Правильно підібране співвідношення підвищує точність, безпеку та надійність. Невдало підібране співвідношення може призвести до поганої роботи навіть дорогого КТ.